Анатомо-фізіологічні особливості шкіри та м’язевої системи. Семіотика пошкоджень. Шкіра – це складний і важливий орган, який відіграє велику роль. Шкіра – це своєрідний екран, який відображає патологічні зміни в організмі. Адекватна оцінка стану шкіри допомагає в постановці діагнозу. Шкіра захищає організм дитини від шкідливих зовнішніх впливів, бере участь в теплообміні, обміні речовин, водо- і газообміні, розподілі крові в організмі, сприйнятті подразнень, виконує екскреторні і секреторні функції,є запасом енергетичного матеріалу – жирів. Шкіра складається з 3-х шарів: епідермісу; дерми; підшкірного шару Епідерміс – у новонароджених тонкий , ніжний, в 2.5 рази тонший ніж у дорослих. Найтонший на обличчі і в складках . До 6 міс. У ростковому шарі шкіри відсутній пігмент меланін, який захищає шкіру від дії УФ-променів. У зернистому шарі відсутній пігмент кератогіалін, який дає бліде забарвлення шкіри. Поверхневий шар (роговий) легко злущується, оскільки міжклітинні зв”язки дуже слабі. Ці особливості зумовлюють легкість мацерації шкіри, виникнення ерозій, сприяє виникненню бактеріальних інфекцій, сепсису. Дерма містить мало колагенових волокон, вони тонкі, з”єднані у пучки. Еластичні волокна розвинуті слабо, містять багато клітинних елементів. Сосочковий шар погано виражений і стає оформленим тільки в 6 років. Дерма дітей містить більше води, як дерма дорослих (у н/н – 80%, 1 рік – 50%). На шкіру припадає 10-17% всієї води організму, тоді як у дорослих – 6-8%. Дерма н/н і дітей раннього віку містить значну кількість гіалуронової та хондроїтинсірчаної кислот, гіалуронідазу, що зумовлює високу проникливість шкіри. Кровопостачання шкіри добре, добре розвинута капілярна сітка. Капіляри не тільки відносно, але і абсолютно ширші. Базальна мембрана, яка відділяє дерму від епідермісу, недорозвинута, тому епідерміс легко відділяється від дерми з утворенням пухирів. Товщина підкірного шару більша, ніж у дорослих. У дорослих – 8% від загальної маси тіла, у дітей – 12%. Жирові клітини підшкірної клітковини морфологічно не зрілі, мають ембріональну будову. Розміри клітин менші, ядра більші. У жировій тканині більше, ніж у дорослих, твердих насичених жирних кислот (пальмітинової, стеаринової), менше ненасичених (олеїнової). Пальмітинової міститься в 4 рази більше, ніж у дорослих. Тому часто може виникнути склерема, склередема. Особливості підшкірного жирового шару: жирова клітковина відкладається в такому порядку: на обличчі, на кінцівках і грудній клітці, на пердній стінці черевної порожнини. Зникає, починаючи з живота в тому ж порядку. Це має значення при оцінці ступеня гіпотрофії: 1 ст. – стоншення на животі, 2 ст. – щезає на тулубі і кінцівках, 3 ст. – на обличчі. Особливості шкіри і підшкірного шару зумовлюють недосконалість захисної та терморегуляторної функції, функції пігментоутворення. Дихальна, обмінна, рецепторна, резорбтивна функції мають велике значення. Обстеження: анамнез: зміна кольору шкіри, зміна особливостей волосся, підвищена пітливість, підвищена чутливість. Блідість – анемія. Жовтяниця – хвороби печінки, ГХН, гемолітичні анемії. Ціаноз – недостатність органів дихання і серцево-судинної системи. Висипка на шкірі: алергічна – себорея, зв”язок з алергією. Папульозна – кір. Везикуло-папульозна – вітряна віспа. Точкоподібна – скарлатина, краснуха. Геморагічна – васкуліт, гострий лейкоз. Екхімози – хвороба Верльгофа, хвороба Глянцмана. Огляд: Зміни на шкірі запальні і незапальні. Незапальі: родимки, пухлини, атрофія, гіперкератоз. Елементи шкіри:пляма, пухир, пухирець, пустула папула, горбок, вузол. Пляма – зміна кольору шкіри, може бути зв’язана з патологією судин,пігментів, телеангіектазії, гемангіоми. Геморагічні – петехії, пурпура – множинніплями 2-5 мм, екхімози. Vitiligo – ахромічні плями, лейкодерма. Запальні :черевний тиф, висипний тиф, сифіліс. Піхур (urtika) – набряк сосочкового шару дерми (при алергії). Пухирець (vescula) – порожнинний утвір епідермісу,що містить сероз...